1 І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.
2 А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;
3 Пилип і Вартоломей, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;
4 Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.
5 Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: „На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,
6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.
7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.
8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.
9 Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,
10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.
11 А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, — і там перебудьте, аж поки не вийдете.
12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: „Мир дому цьому!“
13 І коли буде достойний той дім, — нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.
14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх.
15 Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!
16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.
17 Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.
18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.
19 А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити,
20 бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.
21 І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І „діти повстануть супроти батьків“, і їх повбивають.
22 І за Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.
й богоносного отця нашого Петра Дамаски… · Того самого преподобного отця нашого Пе…
23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, — не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.
24 Учень не більший за вчителя, а раб — понад пана свого.
25 Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, — скільки ж більше назвуть так домашніх його!
26 Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.
27 Що кажу Я вам потемки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на дахах.
28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.
29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.
30 А вам і волосся все на голові пораховано.
31 Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців.
32 Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.
33 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
34 Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, — Я не мир принести прийшов, а меча.
35 Я ж прийшов „порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір’ю, і невістку з свекрухою її“.
36 І: „вороги чоловікові — домашні його!“
37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
38 І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.
39 Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, — той знайде її.
40 Хто вас приймає — приймає Мене, хто ж приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене.
41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.
42 І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, — той не згубить нагороди своєї“.