1 Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.
2 І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.
3 І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: „Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!“
4 А Він відповів і промовив: „Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих“.
5 Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,
6 та й каже Йому: „Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бо ж написано: „Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги“.
7 Ісус відказав йому: „Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!“
8 Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхню славу,
9 та й каже до Нього: „Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!“
10 Тоді каже до нього Ісус: „Відійди, сатано! Бо ж написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!“
11 Тоді позоставив диявол Його. І ось анголи приступили, і служили Йому.
12 Як довідавсь Ісус, що Івана ув’язнено, перейшов у Галілею.
13 І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової,
14 щоб справдилось те, що сказав Ісая пророк, промовляючи:
15 „Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська!
16 Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло“.
17 Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: „Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!“
18 Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, — бо рибалки були.
19 І Він каже до них: „Ідіть за Мною, — Я зроблю вас ловцями людей!“
20 І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним.
21 І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, — Зеведеєвого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, — і покликав Він їх.
22 Вони зараз залишили човна та батька свого, — та й пішли вслід за Ним.
23 І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.
24 А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, — і Він їх уздоровляв.
25 І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання.