1 Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
2 Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам“.
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев’ятій, і те саме зробив.
6 А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте цілий день безробітні?“
7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
10 Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.
11 А взявши, вони почали нарікати на господаря,
12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту“.
13 А він відповів і сказав до одного із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?“
16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“
17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:
18 „Оце в Єрусалим ми йдемо, — і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, — і засудять на смерть Його.
19 І поганам Його вони видадуть — на наругу та на катування, і на розп’яття, — але третього дня Він воскресне!“
20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“Вона каже Йому: „Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — праворуч один, і ліворуч від Тебе один“.
22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христитися хрищенням, що я ним хрищуся)?“„Вони кажуть Йому: „Можемо“.
23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти праворуч Мене та ліворуч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано“.
24 Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.
25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.
27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.
28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
29 Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“
31 Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“
32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що хочете, щоб Я вам зробив?“
33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“
34 І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.