1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
3 Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.
4 А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого ви шукаєте?“
5 Йому відповіли: „Ісуса Назарянина“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.
6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подалися назад, та й на землю попадали.
7 І Він знов запитав їх: „Кого ви шукаєте?“Вони ж відказали: „Ісуса Назарянина“.
8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —
9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені“.
10 Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, — і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім’я було Малх.
11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“
12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв’язали Його,
13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
14 Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.
15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, — і впровадив Петра.
17 І питає Петра воротарка служниця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“Той відказує: „Ні!“
18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.
19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.
21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.
22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“
23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що Мене б’єш?“
24 І відіслав Його Анна зв’язаним первосвященикові Кайяфі.
25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“Він відрікся й сказав: „Ні!“
26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: „Чи тебе я не бачив у саду з Ним?“
27 І знову відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.
28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.
29 Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: „Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?“
30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали“.
31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —
32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
33 Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“
34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“
35 Пилат відповів: „Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“
36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.
37 Сказав же до Нього Пилат: „Так Ти Цар?“Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.
38 Говорить до Нього Пилат: „Що є правда?“І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.
39 Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу вам Царя Юдейського?“
40 Та знову вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Варавву!“А Варавва був злочинець.