1 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.
2 Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.
3 Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.
4 Жінка чеснотна — корона для чоловіка свого, а засоромлююча — мов та гниль в його костях.
5 Думки праведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 Безбожних слова — чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Перевернути безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.
9 Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.
12 Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.
13 Пастка злого — в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.
14 Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.
15 Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.
16 Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.
17 Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий — оману.
18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих — то ліки.
19 Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 В серці тих, хто зло оре, — омана, а радість у тих, хто дораджує мир.
21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.
22 Уста брехливі — огида у Господа, а чинячі правду — Його уподоба.
23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.
24 Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.
25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.
26 Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.
27 Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.
28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.
29
30
31