1 Обманливі шальки — огида для Господа, а повна вага — це Його уподоба.
2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними — мудрість.
3 Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих — їх вигубить.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
5 Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
7 При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8 Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9 Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
15 Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
16 Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
17 Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву одержує.
19 Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
20 Серцем лукаві — огида для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподоба.
21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
22 Золотая сережка в свині на ніздрі — це жінка гарна, позбавлена розуму.
23 Жадання у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, — напоєний буде і він.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
27 Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
29 Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
й богоносного отця нашого Петра Дамаски… · Того самого преподобного отця нашого Пе…