Приповісті — Розділ 20 (Огієнко з паралельними місцями)

← Розділ 19
📖 Приповісті — Розділ 20 із 31
Розділ 21 →

1 Вино — то насмішник, напій п’янкий — галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.

2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву доводить його, — проти свого життя прогрішає.

4 Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива — і нічого нема.

5 Рада в серці людини — глибока вода, і розумна людина її повичерпує.

📖 Паралельні місця (3): Приповісті 18:4 · Псалми 64:6 · 1 до Коринтян 2:11

6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?

7 У своїй неповинності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!

8 Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

9 Хто скаже: „Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?“

10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обоє вони — то огида для Господа.

11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, — чи чин його чистий й чи простий.

12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обоє.

13 Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі — та хлібом наситься!

14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.

📖 Паралельні місця (3): Екклезіяста 1:10 · Осії 12:7 · 1 до Солунян 4:6

15 Є золото й перел багато, та розумні уста — найцінніший то посуд.

16 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.

17 Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.

18 Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.

19 Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.

20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед темряви!

21 Спадок спочатку заскоро набутий, — не буде кінець його поблагословлений!

22 Не кажи: „Надолужу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 Вага неоднакова — то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.

📖 Паралельні місця (4): Приповісті 20:10 · Єзекіїля 45:10 · Осії 12:7 · Амоса 8:5

24 Від Господа — кроки людини, а людина — як вона зрозуміє дорогу свою?

25 Тенета людині казати „святе“нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.

26 Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.

27 Дух людини — світильник Господній, що все нутро обшукує.

28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 Окраса юнацтва — їхня сила, а пишність старих — сивина.

30 Синяки від побоїв — то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *