1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2 Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3 На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4 Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю — у силі вола.
5 Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаремно, пізнання легке для розумного.
7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8 Мудрість розумного — то розуміння дороги своєї, а глупота дурних — то омана.
9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними — уподобання.
10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости — смуток.
14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина — із чинів своїх.
15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих — блаженний.
22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24 Корона премудрих — їхня мудрість, а вінець нерозумних — глупота.
25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий — брехні торочить.
26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27 Страх Господній — криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28 У численності люду величність царя, а в браку народу — погибіль володаря.
29 Терпеливий у гніві — багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30 Лагідне серце — життя то для тіла, а заздрість — гнилизна костей.
31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34 Праведність люд підіймає, а беззаконня — то сором народів.
35 Ласка царева — рабові розумному, гнів же його — проти того, хто соромить його.
36