¹ Звідки війни і звідки свари між вами? Чи не звідси – з ваших пристрастей, що воюють у ваших членах?

² Ви прагнете – і не маєте, убиваєте й заздрите, – і не можете осягнути. Сваритеся і воюєте. Не маєте, бо не просите;

³ просите й не одержуєте, бо зле просите, щоб розтратити на ваші пристрасті.

⁴ [Перелюбники і] перелюбниці, чи ви не знаєте, що любов світу – це ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом світу, стає ворогом Божим.

⁵ Чи ви думаєте, що Писання даремно каже: Прагне до заздрощів той дух, що оселився в нас.

⁶ Та більшу ласку дає тому й мовить: Господь гордим противиться, а покірним дає ласку.

⁷ Тож підкоріться Богові, протиставтеся дияволові, і він утече від вас.

⁸ Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники, і очистіть серця, двоєдушні.

⁹ Журіться, і сумуйте, та плачте. Хай ваш сміх обернеться в плач, а радість – у смуток.

¹⁰ Упокорте себе перед Господом, і він піднесе вас.

¹¹ Не обмовляйте, брати, один одного. Той, хто обмовляє брата або судить свого брата, обмовляє закон і судить закон. А коли осуджуєш закон, то ти не виконавець закону, а суддя.

¹² Є один законодавець і суддя, який може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

¹³ Тепер слухайте ви, що кажете: Сьогодні або завтра підемо до цього міста й перебудемо там [один] рік і будемо торгувати та заробляти.

¹⁴ Ви, що не знаєте, що завтра станеться, – яке ваше життя? Це пара, що на мить, з’являється, а потім зникає.

¹⁵ Замість того, щоб вам сказати: Як Господь схоче та будемо живі – то зробимо це чи інше.

¹⁶ А тепер ви хвалитеся у своїх гордощах. Усяка така хвала погана.

¹⁷ Отже, хто знає, як робити добро, і не робить, той чинить гріх.