1 Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував — і нас вилікує, ударив — і нас перев’яже!
2 Оживить він нас до двох день, а третього дня нас поставить, — і будемо жити ми перед обличчям Його.
3 І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, немов дощ весняний, що напоює землю.
4 Що, Єфреме, зроблю Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? І Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці, —
5 тому Я тесав їх пророками, позабивав їх прореченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде.
6 Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання — більше від цілопалень.
7 Вони заповіта Мого порушили, мов той Адам, вони там Мене зрадили.
8 Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів.
9 І як той розбишака чигає, так ватага священиків на дорозі в Сихем — учиняють розбій, бо злочин учиняють вони.
10 У домі Ізраїля бачу жахливе, — там блуд у Єфрема, занечистивсь Ізраїль.
11 Також, Юдо, для тебе жнива приготовлені, як Я долю народу Свого поверну!
12