1 Єфрем оточив Мене лжею, лукавством — Ізраїлів дім, а Юда держався ще з Богом і з святими був вірний.
2 Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із сходу. Неправду й руїну розмножує він кожного дня, умову складають з Ашшуром, олива ж несеться в Єгипет.
3 Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навістить за путями його, за ділами його йому зверне.
4 Він в утробі тримав за п’яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом, —
5 і боровся він з Анголом, — та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, і там з нами говорить.
6 А Господь — Бог Саваот, Його Ймення — Господь.
7 А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та суд, і завжди надійся на Бога свого!
8 Немов Ханаан, — у нього в руці неправдива вага, любить він кривду чинити.
9 І каже Єфрем: Справді я збагатився, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чинах не знайдуть провини мені, що гріхом би була.
10 А Я — Господь, Бог твій від краю єгипетського, — ще в наметах тебе посаджу, немов за днів свята.
11 І Я говорив до пророків, і видіння розмножив, і через пророків Я притчі казав.
12 Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою стались лиш там? У Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертівники — мов ті купи каміння на борознах пільних.
13 І втік Яків на поле Арама, а Ізраїль за жінку робив, і за жінку отару стеріг.
14 І через пророка Господь із Єгипту Ізраїля вивів, і пророком стережений був він.
15 Єфрем Господа гірко розгнівав, і тому його вчинки криваві Він лишить на ньому, і поверне йому його сором.