1 І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. І був Йона в середині цієї риби три дні та три ночі.
2 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,
3 та й казав: „Я кликав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос!
4 І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли.
5 І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.
6 Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!
7 Я зійшов аж до споду гори, а земля — її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!
8 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, — і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого!
9 Ті, що тримаються марних божків, — свого Милосердного кидають.
10 А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння — у Господа!“
11 І Господь звелів рибі, — і вона викинула Йону на суходіл.