1 Так говорить Господь: Де вашої матері лист розводовий, з яким Я її відпустив? Або хто є з Моїх боргувальників, якому Я вас був продав? Тож за ваші провини ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена.
2 Чому то нікого немає, коли Я приходжу, і не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука Моя справді короткою стала, щоб викупляти, і хіба рятувати нема в Мені сили? Таж докором Своїм Я висушую море, обертаю ріки в пустиню, їхня риба гниє без води й умирає із прагнення!
3 Небеса зодягаю Я в темряву, і покриттям їхнім верету чиню.
4 Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні.
5 Господь Бог відкрив вухо Мені, й Я не став неслухняним, назад не відступив.
6 Підставив Я спину Свою тим, хто б’є, а щоки Свої — щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання.
7 Але Господь Бог допоможе Мені, тому не соромлюся Я, тому Я зробив був обличчя Своє, немов кремінь, і знаю, що не буду застиджений Я.
8 Близько Той, Хто Мене всправедливлює, — хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, — хто Мій супротивник? Хай до Мене підійде!
9 Отож, Господь Бог допоможе Мені, — хто ж отой, що признає Мене винуватим? Вони всі розпадуться, немов та одежа, — їх міль пожере!
10 Хто між вами лякається Господа і голос Його Слуги слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, — хай надіється він на Господнє Ім’я, і хай на Бога свого опирається!
11 Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброювані, — ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї руки оце станеться вам, — і ви будете в муках лежати!