Від Матвія — Розділ 11 (Огієнко з паралельними місцями)

← Розділ 10
📖 Від Матвія — Розділ 11 із 28
Розділ 12 →

1 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.

2 Прочувши ж Іван у в’язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,

3 щоб Його запитати: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“

4 Ісус же промовив у відповідь їм: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:

5 „Сліпі прозрівають“, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а „вбогим звіщається Добра Новина“.

6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!“

7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: „На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?

8 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м’які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м’яке, — по палатах царських.

9 По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, — навіть більш, як пророка.

10 Бо це ж той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!“

11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім — той більший від нього!

12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.

13 Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.

14 Коли ж хочете знати, — то Ілля він, що має прийти.

15 Хто має вуха, — нехай слухає!

16 До кого ж цей рід прирівняю? — До хлоп’ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,

17 і кажуть: „Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви“.

18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: „Він демона має“.

19 Прийшов же Син Людський, що їсть і п’є, вони ж кажуть: „Чоловік ось, ласун і п’яниця, Він приятель митників і грішників“. І виправдалася мудрість своїми ділами“.

20 Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись:

21 „Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Вефсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі.

22 Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!

23 А ти, Капернауме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш“. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.

24 Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!“

25 Того часу, навчаючи, промовив Ісус: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.

26 Так, Отче, — бо Тобі так було до вподоби!

27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.

28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, — і Я вас заспокою!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *