1 І промовив до мене Господь: „Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: „Квапиться здобич, скорий грабіж“.
2 І взяв я за свідків собі свідків вірних, — священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.
3 І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина. Господь же до мене промовив: Назви ім’я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.
4 Бо поки юнак той умітиме кликати „Батьку мій“, та: „Мамо моя“, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського“.
5 І Господь ще далі говорив до мене й казав:
6 „За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,
7 то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, — царя асирійського та всю славу його. І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.
8 І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!
9 Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека! Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!
10 Радьте раду — і буде вона поруйнована, слово кажіть — і не збудеться, бо з нами Бог!“
11 Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:
12 „Не кажіть „змова“на все, на що каже „змова“цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!
13 Господа Саваота — Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!
14 І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.
15 І спіткнуться об них багато-хто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.
16 Зв’яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями“.
17 І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.
18 Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.
19 А коли вам скажуть: „Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають“, то відповісте: „Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?“
20 До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!
21 І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,
22 і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, — і він буде пхнутий у темність.
23 Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.