1 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось кіш доспілих плодів.
2 І сказав Він: „Що бачиш, Амосе?“А я відказав: „Кіш доспілих плодів“. І промовив до мене Господь: „Доспів кінець Моєму народові Ізраїлеві, — уже більше йому не прощу!
3 І обернуться пісні в палатах на зойк того дня, — говорить Господь Бог: буде трупів багато, — бо ворог на кожному місці накидає їх!
4 Послухайте це, ви, що топчете бідного, і що прагнете винищити всіх убогих з землі,
5 кажучи: Коли то мине новомісяччя, — щоб нам збіжжя продати? і субота, — щоб нам відчинити збіжеві комори! Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,
6 щоб купувати за срібло нужденних, а вбогого за взуття, і попродати послід збіжевий?
7 Господь присягнув славою Якова: Не забуду ніколи усіх їхніх вчинків!
8 Чи не затрясеться від цього земля, і всі мешканці її не впадуть у жалобу? Вся вона захвилюється, мов та Ріка, і бурхливо поплине й обнизиться знов, немов річка Єгипту.
9 І станеться в день той, — говорить Господь Бог, — і вчиню захід сонця опівдні, і для землі серед світлого дня воно стемніє.
10 І оберну ваші свята в жалобу, а всі ваші пісні — в голосіння, і на всі стегна спроваджу верету, а на всякую голову лисину, і вчиню це, немов та жалоба по одинакові, кінець же отого, — немов гіркий день!
11 Ось дні настають, — говорить Господь Бог, — і голод пошлю Я на землю, — не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!
12 І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, — та не знайдуть його!
13 Того дня будуть мліти від спраги вродливі дівчата та хлопці,
14 що клянуться гріхом самарійським та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, і як жива дорога до Беер-Шеви! Та вони всі попадають, і більше не встануть