1 І коли сьому печатку розкрив, німа тиша настала на небі десь на півгодини.
2 І я бачив сімох анголів, що стояли перед Богом. І дано було їм сім сурем.
3 І прийшов другий ангол, та й став перед жертівником із золотою кадильницею. І було йому дано багато кадила, щоб до молитов усіх святих додав на золотого жертівника, що перед престолом.
4 І знявся дим кадильний з молитвами святих від руки ангола перед Бога.
5 А ангол кадильницю взяв, і наповнив її огнем із жертівника, та й кинув на землю. І зчинилися громи, і гуркотнява, і блискавиці та трясіння землі.
6 І сім анголів, що мали сім сурем, приготувалися, щоб сурмити.
7 І засурмив перший ангол, — і вчинилися град та огонь, перемішані з кров’ю, і впали на землю. І спалилась третина землі, і згоріла третина дерев, і всіляка зелена трава погоріла.
8 І засурмив другий ангол, — і немов би велика гора, розпалена огнем, була вкинена в море. І третина моря зробилася кров’ю,
9 і померла третина морського створіння, що мають життя, і загинула третина кораблів.
10 І засурмив третій ангол, — і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела.
11 А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона.
12 І засурмив ангол четвертий, — і вдарено третину сонця, і третину місяця, і третину зір, щоб затьмилася їхня третина, щоб третина дня не світила, так само ж і ніч.
13 І бачив, і чув я одного орла, що летів серед неба і кликав гучним голосом: „Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, від голосів сурмових позосталих трьох анголів, що мають сурмити!“