1 І зробиш жертівника на кадіння кадила, — з акаційного дерева зробиш його.
2 Лікоть довжина його, і лікоть ширина його, — квадратовий нехай буде він, а два лікті вишина його. З нього виходитимуть роги його.
3 І пообкладаєш його щирим золотом, — дах його та стіни його навколо, та роги його. І зробиш йому вінця золотого навколо.
4 І дві золоті каблучки зробиш йому під вінця його, — на двох боках його зробиш, на двох сторонах, — і буде це на вкладання для держаків, щоб ними носити його.
5 І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом.
6 І поставиш його перед завісою, що над ковчегом свідоцтва, перед віком, що на свідоцтві, яким Я буду тобі об’являтися там.
7 І буде Аарон кадити на ньому кадило пахощів щоранку, — коли він поправлятиме лямпадки, то буде кадити його.
8 І при запаленні лямпадок під, вечір він буде кадити його. Це постійне кадило перед Господнім лицем на ваші покоління!
9 Не запалите на ньому чужого кадила, ані цілопалення, ані жертви хлібної, і жертви рідинної не будете лити на ньому.
10 І складе Аарон окупа на роги його, раз у році, — з крови жертви за гріх раз у році дня Окуплення складе він окупа на нього на ваші покоління. Це найсвятіше для Господа!“
11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
12 „Коли будеш робити перелік Ізраїлевих синів за тими, кого повинно лічити, то дадуть вони кожен викупа за душу свою Господеві при переліку їх, — і не буде між ними моровиці при переліку їх.
13 Оце дасть кожен, що переходить на переліку: половину шекля, на міру шеклем святині, — двадцять ґер той шекель; половина цього шекля — приношення для Господа.
14 Кожен, хто переходить на переліку, від віку двадцяти літ і вище, дасть приношення для Господа.
15 Багатий не побільшить, а вбогий не зменшить від половини шекля, даючи приношення Господеві для складання окупу за ваші душі.
16 І візьмеш гроші окупу від Ізраїлевих синів, та й даси їх на роботу скинії заповіту. І буде воно Ізраїлевим синам на пам’ять перед Господнім обличчям для окуплення за ваші душі“.
17 I Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
18 „І зробиш умивальницю з міді, і підстава її — мідь, на вмивання. І поставиш її між скинією заповіту й між жертівником, і наллєш туди води.
19 І будуть Аарон та сини його мити з неї свої руки та ноги свої.
20 Коли вони входитимуть до скинії заповіту, то будуть мити в воді, — щоб їм не вмерти, або коли будуть відходити до жертівника на служення, щоб спалити огняну жертву для Господа.
21 І будуть вони вмивати руки свої та ноги свої, — щоб їм не вмерти. І буде це для них вічна постанова, — для нього й для нащадків його на їхні покоління!“
22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23 „А ти візьми собі найкращих пахощів: самотечної мірри п’ять сотень шеклів, і запашного цинамону половину його: двісті й п’ятдесят, і запашної очеретини — двісті й п’ятдесят,
24 і касії п’ять сотень шеклів на міру шеклем святині, та гін оливкової оливи.
25 І зробиш її миром святого помазання, масть складену, робота робітника масти. Це буде миро святого помазання.
26 І намастиш ним скинію заповіту, і ковчега свідоцтва,
27 і стола та всі речі його, і свічника та речі його, і жертівника кадила,
28 і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її.
29 І освятиш їх, і стануть вони найсвятішим, — усе, що доторкнеться до них, освятиться!
30 І помажеш Аарона та синів його, та посвятиш їх на священнослуження Мені.
31 А до синів Ізраїлевих будеш говорити, кажучи: Це буде Мені миро святого помазання на ваші покоління.
32 На людське тіло не буде воно лите, і за постановою про нього не буде робитися, як воно, — святиня воно, воно буде святиня для вас!
33 Кожен, хто сам робитиме масть, як воно, і хто дасть із нього на чужого, той буде витятий із народу свого“.
34 І промовив Господь до Мойсея: „Візьми собі пахощів: бальзаму, і ониху, і хелбану, пахощів, та чистого ладану, — кожне буде в рівній частині.
35 І зробиш з цього кадило, масть, робота робітника масти, посолене, чисте, святе.
36 І зітреш із неї надрібно, і даси з неї перед обличчям свідоцтва в скинії заповіту, що Я буду являтися тобі там, — це буде найсвятіше для вас!
37 А кадило, що зробите, за постановою про нього це зробите собі, — воно буде тобі святість для Господа!
38 Кожен, хто зробить, як воно, щоб нюхати з нього, той буде витятий із народу свого!“