1 А коли Давид постарів і наситився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
2 І зібрав він усіх Ізраїлевих князів, і священиків та Левитів.
3 І були перелічені Левити від віку тридцяти років і вище, і було число їх, за їхніми головами, за мужчинами — тридцять і вісім тисяч.
4 Із них для керування над роботою Господнього дому — двадцять і чотири тисячі, а урядників та суддів — шість тисяч,
5 і чотири тисячі придверних, і чотири тисячі тих, що славлять Господа на музичних знаряддях, „які я зробив на славлення“.
6 І поділив їх Давид на черги за синами Левія, — для Ґершона, Кегата та Мерарі.
7 З Ґершонівців — Ладан і Шім’ї.
8 Ладанові сини: голова Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє.
9 Сини Шім’ї: Шеломіт, і Хазаїл, і Гаран, троє, вони голови батьківських домів Ладана.
10 А сини Шім’ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, — оце сини Шім’ї, четверо.
11 І був Яхат головою, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і стали за один батьківський дім при переліченні.
12 Кегатові сини: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо.
13 Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відділений Аарон, щоб посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед лицем Господа, щоб служити Йому та щоб благословляти Ім’ям Його аж навіки.
14 А Мойсей — Божий чоловік, сини його полічені до Левієвого племени.
15 Сини Мойсеєві: Ґершом та Еліезер.
16 Сини Ґершомові: Шевуїл, голова.
17 А сини Еліезерові були: Рехавія, голова; і не було в Еліезера інших синів, а сини Рехавії сильно помножились.
18 Сини Їцгарові: Шеломіт, голова.
19 Сини Хевронові: Єрійя — голова, Амарія — другий, Яхазіїл — третій, і Єкам’ам — четвертий.
20 Сини Уззіїлові: Міхал — голова, а Їшшійя — другий.
21 Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш.
22 І помер Елеазар, і не було в нього синів, бо тільки дочки, і їх побрали собі Кішові сини, їхні брати.
23 Сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єремот, — троє.
24 Оце сини Левієві за домом батьків їх, голови дому батьків за перегляненням їхнім, числом імен за особами їх, що чинили роботу для будови Господнього дому, від віку двадцяти років і вище.
25 Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму народові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки.
26 І також Левитам не треба носити скинії та всіх речей її для служби їй“,
27 бо за останніми наказами Давида вони становлять число Левієвих синів від віку двадцяти літ і вище.
28 Бо їхнє становище — при руці Ааронових синів для служби Господнього дому над подвір’ями, і над кімнатами, і над чистістю усіх святощів та роботи служби Господнього дому,
29 і при хлібі виставнім, і при пшеничній муці на хлібну жертву та на прісні коржі, і при сковородах, і при праженні, і при всякій мірі ваги та мірі довжини.
30 І щоб ставати щоранку на подяку та на хвалу Господа, і так і на вечір.
31 І при всякому спаленні цілопалень для Господа на суботи, на молодики, і на свята в числі за правом на них, завжди перед лицем Господнім.
32 І чинили вони охорону скинії заповіту, і сторожу святині, і охорону Ааронових синів, своїх братів, при службі Господнього дому.