1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!“
2 хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й заходу, від півночі й моря!
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
5 голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала.
6 І в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
7 І Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
8 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
9 бо наситив Він спрагнену Душу, а душу голодну наповнив добром!
10 Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в’язні біди та заліза,
11 бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
12 Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони — і ніхто не поміг,
13 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
14 І Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.
15 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
16 бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Душа їхня від усякої їжі відверталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх, —
20 Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
22 і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!
23 Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!
25 Він скаже — і буря зривається, і підносяться хвилі Його,
26 до неба вони підіймаються, до безодні спадають, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п’яний, і вся їхня мудрість бентежиться!
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
29 Він змінює бурю на тишу, — і стихають їхні хвилі,
30 і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.
31 Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!
32 Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!
33 Він обертає річки в пустиню, а водні джерела — на суходіл,
34 плодючу землю — на солончак через злобу мешканців її.
35 Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху — в джерело,
36 і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
37 і поля засівають, і виноградники садять, — і отримують плід урожаю!
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!
39 Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.
40 Виливає Він ганьбу на можних, — і блудять вони без дороги в пустині,
41 а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ’я.
43 Хто мудрий, той все це завважить, — і пізнають вони милосердя Господнє!
44
45
46
47
48