1 І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,

2 а вони закликали народ до жертов їхнім богам, — і народ їв та вклонявся богам їхнім.

3 І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.

4 І сказав Господь до Мойсея: „Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля“.

5 І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: „Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала“.

6 Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.

7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку.

8 І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох — ізраїльтянина та ту жінку, — аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів.

9 І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.

10 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

11 „Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості.

12 Тому скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.

13 І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного священства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів“.

14 А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянітянкою, — Зімрі, син Салу, начальник батькового дому Симеона.

15 І ім’я тієї забитої мідіянітської жінки — Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.

16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

17 „Ненавидіти мідіянітів, і будете їх забивати!

18 Бож вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянітського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора. І сталося по поразці,