¹ Ввійшов же цар та Аман бенкетувати з царицею.

² А цар сказав до Естери в другому дні під час бенкету: Що є царице Естеро, і яке твоє прохання, і яке твоє бажання, і буде тобі аж до половини мого царства.

³ І вона, відповівши, сказала: Якщо я знайшла ласку перед царем, хай дана буде душа на моє прохання і мій нарід на моє бажання.

⁴ Бо продані я і мій нарід на знищення і розграбовання і рабство, ми і наші діти на рабів і рабинь, і я незгідна. Бо диявол не гідний царського двору.

⁵ А цар сказав: Хто цей, що відважився зробити це діло?

⁶ А Естера сказала: Чоловік ворог цей поганий Аман. Аман же жахнувся перед царем і царицею.

⁷ Цар встав з бенкету, (пішов) до городу, а Аман благав царицю, бо побачив що він є в біді.

⁸ Цар повернувся з городу, а Аман припав до ліжка благаючи царицю. Сказав же цар: Чи і жінку силує в моїм домі? Аман, почувши, змінив лице.

⁹ Сказав же Вуґатан один з евнухів до царя: Ось і дерево Аман приготовив для Мардохея, що говорив про царя, і в Амана стоїть дерево на пятдесять ліктів. Сказав же цар: Хай буде на ньому повішений.

¹⁰ І повішено Амана на дереві, яке він приготовив для Мардохея. І тоді цар спинився від гніву.