1 Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця, і на рогах жертовників їхніх.
2 Як про синів своїх, так пам’ятають про жертовники свої та своїх Ашер при зеленому дереві, на високих підгірках,
3 про гору на полі. Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, пагірки жертовні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.
4 І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі. І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!
5 Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!
6 І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому.
7 Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь — то надія його!
8 І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, — і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!
9 Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?
10 Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.
11 Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці.
12 Трон слави, високий від віку, — це місце нашої святині!
13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоромлені будуть усі, хто Тебе залишає! Ті, що Мене покидають, на піску будуть списані, бо вони покинули Господа, джерело живої води.
14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоровлений я, спаси Ти мене, і я буду спасений, — бо Ти слава моя!
15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно прийде!“
16 А я не відтягавсь бути пастирем в Тебе, не жадав злого дня, Ти це знаєш, — що виходило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було.
17 Не будь Ти для мене страхіттям, — на день зла Ти моє пристановище!
18 Бодай посоромились ті, хто мене переслідує, а я щоб не був посоромлений, нехай побентежені будуть вони, а я хай не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням!
19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів народу, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.
20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі мешканці Єрусалиму, що входите брамами тими.
21 Так говорить Господь: Стережіться за душі свої, і не носіть тягару за суботнього дня, і не носіть його брамами Єрусалиму.
22 І не носіть тягару з домів ваших суботнього дня, і жодної праці робити не будете, і день суботній освятите, як Я вашим батькам наказав був!
23 Та вони не послухали, й вуха свого не схилили, і вчинили себе тугошиїми, щоб не слухатися та не брати навчання.
24 I буде, якщо Мене справді ви будете слухатись, — каже Господь, — щоб тягару не носити в брами міста цього за суботнього дня, і щоб освятити день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —
25 то ходитимуть брамами міста цього царі та князі, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесницями й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!
26 І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму, і з краю Веніяминового, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і цілопалення й жертви приносити будуть, та жертву хлібну, і ладан, і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього.
27 А якщо ви Мене не послухаєтесь, щоб святити день суботній і щоб тягару не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські палати, — і не погасне!