1 I сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: „Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?“
2 І сказав Господь: „Юда піде. Оце Я дав Край у його руку“.
3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: „Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок“. І пішов із ним Симеон.
4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, — десять тисяч чоловіка.
5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.
6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.
7 І сказав Адоні-Безек: „Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!“
8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.
9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.
10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, — а ім’я Хеврону було колись: Кір’ят-Арба, — і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.
11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім’я Девіру колись: Кір’ят-Сефер.
12 І сказав Калев: „Хто поб’є Кір’ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку“.
13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.
14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: „Що тобі?“
15 І вона сказала йому: „Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела“. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.
16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.
17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім’я того міста: Хорма.
18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.
19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.
20 І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.
21 А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, — і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.
22 І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.
23 І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім’я того міста колись було Луз.
24 І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: „Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!“
25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.
26 І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім’я йому: Луз, — воно ім’я його аж до цього дня.
27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, — і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.
28 І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати — не вигнав його.
29 І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, — і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.
30 Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, — і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.
31 Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.
32 І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того краю, бо він не вигнав його.
33 Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, — і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.
34 І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.
35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, — він став за данину.
36 А границя аморейська — від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.