1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 „Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,
3 кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів“.
4 І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,
5 пам’ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.
6 А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: „Ви повбивали Господній народ!“
7 І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, — аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!
8 І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10 „Вийдіть з-посеред цієї громади, а я винищу їх умить!“І вони попадали на обличчя свої.
11 І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка“.
12 І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось — розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.
13 І став він поміж умерлими та поміж живими, — і затрималась та поразка.
14 І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.
15 І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.
16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
17 „Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.
18 А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх.
19 І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.
20 І станеться, — той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас“.
21 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова — серед їхніх палиць.
22 І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.
23 І сталося назавтра, — і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, — і пустила пуп’янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі!
24 І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю.
25 І сказав Господь до Мойсея: „Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони“.
26 І зробив так Мойсей, — як Господь наказав був йому, так він і зробив.
27 І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: „Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!
28 Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?“