¹ Ось ти гарна, моя близька, ось ти гарна. Твої очі голубині поза твоїм покривалом. Твоє волосся наше стада кіз, які показалися від Ґалааду.

² Твої очі наче стада обстрижених (овець), які вийшли з купелі, всі з двома і бездітної між ними немає.

³ Твої губи як червоний шнурочок, і твоя мова гарна. Твоє яблоко наче скірка ґранатового яблока поза твоїм покривалом.

⁴ Твоя шия як башта Давида збудована в Талпіоті. На ній повішені тисяча щитів, всі стріли сильних.

⁵ Твої дві груді як два малюки близнята серни, що пасуться в леліях.

⁶ Аж доки не подихне день і не порушаться тіні, я собі піду до гори смирни і до горба Лівану.

⁷ Ти вся гарна, моя близька, і в тобі немає порока.

⁸ Ходи з Лівану, невісто, ходи з Лівану. Прийди і перейди від початку Віри, від голови Саніра і Ермона, від кублів левів, від гір леопардів.

⁹ Ти полонила наше серце, моя сестро, невісто, ти полонила нас одним з твоїх очей, одним намистом твоєї шиї.

¹⁰ Які гарні твої груди, моя сестро, невісто, які гарні твої груди, кращі від вина, і запах твоєї одежі понад всі аромати.

¹¹ Невісто, твої губи викапують крижки меду, мед і молоко з твого язика, і запах твоєї одежі як запах Лівану.

¹² Моя сестра, невіста, замкнений сад, замкнений сад, запечатане джерело.

¹³ Твоє віття рай ґранатових яблок з плодом вибраних овочів, кипру з нардом,

¹⁴ нард і сафрон, тростина і циннамон з усіма деревами Лівану, смирна, алой з усіма першими мирами,

¹⁵ джерело саду, криниця живої води і витікає з Лівану.

¹⁶ Встань північний (вітре), і ходи, південний (вітре), провій мій сад, і хай потечуть мої аромати. Хай зійде мій кревний до свого саду і хай їсть плід добірних своїх плодів.