1 І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не народ Мій“, буде їм сказано: „ Ви сини Бога Живого“.
2 І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.
3 Скажіть своїм братам: „Народ Мій“, а своїм сестрам: „Помилувана“.
4 Судіться з вашою матір’ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,
5 щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
7 бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
8 Тому то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, — і стежок своїх не знайде вона.
9 І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
11 Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
12 А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
13 І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
14 І спустошу її виноградинка та її фіґове дерево, про які вона говорила: „Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники“. А Я оберну їх на ліс, — і їх пожере польова звірина!
15 І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздболювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
16 Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
18 І станеться, того дня — говорить Господь — ти кликатимеш: „Чоловіче мій“, і не будеш більше кликати Мене: „Мій ваале“.
19 I усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
20 І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
21 І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов’ю.
22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,
24 а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.
25 І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!“