¹ Хіба не знаєте, браття, – а звертаюся до тих, хто знає закон, – що закон панує над людиною, доки вона живе?

² Одружена жінка, доки живе її чоловік, прив’язана до нього законом; коли ж помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

³ Тому, доки її чоловік живий, вона стає перелюбницею, якщо стане дружиною іншого чоловіка. Коли ж помре чоловік, вона звільняється від закону і не буде перелюбницею, як стане за дружину іншому чоловікові.

⁴ Тому, брати мої, і ви померли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, – тому, що встав із мертвих, – аби принесли ми плід Богові.

⁵ Бо коли ми були в тілі, то гріховні пристрасті, що є під законом, діяли в наших членах, щоб чинити плід смерти.

⁶ Нині ж ми звільнилися від закону, померли для того, що нас зв’язувало, щоб бути рабами в оновленні духа, а не старості писання.

⁷ То що ж скажемо? Що, – закон є гріхом? Зовсім ні! Але я пізнав гріх тільки через закон. Я не знав би злого жадання, якби закон не повелів: Не пожадай.

⁸ Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всякі злі пожадання; бо гріх без закону – мертвий.

⁹ Я жив колись без закону, а щойно прийшла заповідь, – гріх ожив;

¹⁰ я ж – помер; тому заповідь, дана для життя, спричинила мою смерть.

¹¹ Бо гріх, спричинений заповіддю, звів мене й умертвив нею.

¹² Отже, закон – святий, а заповідь – теж свята, праведна, добра.

¹³ Чи спричинило мою смерть добро? Цілковито ні! Але гріх, щоб і виявитися гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став, цілком очевидно, грішним – через заповідь.

¹⁴ Бо знаємо, що закон духовний, а я – тілесний, проданий гріхові.

¹⁵ Бо не розумію, що чиню: роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.

¹⁶ Коли ж роблю те, чого не хочу, то згоджуюся із законом, що він добрий.

¹⁷ Нині не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

¹⁸ Бо знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добро: бажання є в мені, але щоб виконувати це добро, – того не [знаходжу].

¹⁹ Не роблю того добра, якого хочу, але те зло, якого не хочу, – його роблю.

²⁰ Якщо ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це роблю, але робить той гріх, що живе в мені.

²¹ Отже, я виявляю такий закон: як хочу робити добро, то мені накидається зло.

²² Насолоджуюся Божим законом – за внутрішньою людиною;

²³ та бачу інший закон у моїх членах, що воює проти закону мого розуму і полонить мене законом гріха, що перебуває в моїх членах.

²⁴ Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерти?

²⁵ Дяка Богові – через нашого Господа Ісуса Христа! Отже, я сам розумом служу Божому законові, а тілом – законові гріха.