¹ Тим часом, брати мої, радійте в Господі. Писати мені вам про це не важко, а для вас потрібно.

² Стережіться псів, стережіться поганих працівників, стережіться обрізання.

³ Бо обрізання – це ми, які Богові служимо духом, і хвалимося в Христі Ісусі, і не надіємося на тіло,

⁴ хоч і я й міг би надіятися на тіло. Коли хто й думає надіятися на тіло, то я тим більше:

⁵ адже обрізаний я восьмого дня, є з роду Ізраїлевого, з племени Веніяминового, єврей з євреїв, за законом – фарисей,

⁶ за ревністю – переслідувач Церкви, за справедливістю закону – бездоганний.

⁷ Але що було для мене надбанням, те я вважав за втрату задля Христа.

⁸ І взагалі, все вважаю за втрату в порівнянні з величчю пізнання мого Господа Христа Ісуса, заради якого я все втратив і вважаю сміттям, щоб здобути Христа,

⁹ перебувати в ньому не зі своєю праведністю, яка від закону, але через віру в Христа, – з тією праведністю, яка від Бога, від віри;

¹⁰ щоб пізнати його, і силу його воскресіння, і спільність його терпінь, уподібнюючись його смерті, –

¹¹ аби якось досягти воскресіння мертвих.

¹² Не тому, що я вже досягнув або вже вдосконалився; я борюся, щоб досягти те, для чого здобув мене Ісус Христос.

¹³ Брати, я себе не вважаю тим, що досягнув. Забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду,

¹⁴ з ревністю женуся до мети – за нагородою високого Божого покликання в Ісусі Христі.

¹⁵ Отож, хто досконалий, хай так і думає. Коли ж щось інше думаєте, то й це Бог вам відкриє.

¹⁶ Втім, чого досягти, в тому треба й жити.

¹⁷ Рівняйтеся на мене, брати, і приглядайтеся до тих, хто поводиться, як ті, що мають нас за взірець.

¹⁸ Бо багато хто, про яких я часто говорив вам, нині ж і з плачем кажу, поводяться, як вороги хреста Христового.

¹⁹ Їх кінець погибель, їх бог черево, і слава їм на сором, вони про земне думають.

²⁰ Бо наше життя на небі, звідки й очікуємо Спасителя Господа Ісуса Христа,

²¹ який перетворить тіло нашого пониження, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він може все підкорити собі.