1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
2 А Він відповів і промовив до них: „Ви звечора кажете: „Буде погода, — червоніє бо небо“.
3 А ранком: „Сьогодні негода, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете!
4 Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов.
5 А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.
6 Ісус же промовив до них: „Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини“!
7 Вони ж міркували собі й говорили: „Ми ж хлібів не взяли“.
8 А Ісус, знавши те, запитав: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?
9 Чи ж ви ще не розумієте й не пам’ятаєте про п’ять хлібів на п’ять тисяч, — і скільки кошів ви зібрали?
10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?
11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!“
12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.
13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: „За кого народ уважає Мене, Сина Людського?“
14 Вони ж відповіли: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків“.
15 Він каже до них: „А ви за кого Мене маєте?“
16 А Симон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“
17 А Ісус відповів і до нього промовив: „Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
18 I кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили адові не переможуть її.
19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі“!
20 Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він — Христос.
21 Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.
22 І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не буде!“
23 А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано, — ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!“
24 Промовив тоді Ісус учням Своїм: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
й богоносного отця нашого Петра Дамаски… · Ніла-посника передмова про молитву
25 Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її.
26 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?
27 Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з анголами Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з ділами його“.
28 Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм“.