1 Хронік — Розділ 12 (Огієнко з паралельними місцями)

1 А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні,

2 що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:

3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів’янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,

4 і ґів’онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,

5 Ел’узай, і Єрімот, і Беал’я, і Шемарія, і гаріф’янин Шефатія,

6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов’ам, хорх’яни,

7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.

8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя — то обличчя лев’ячі, а щодо швидкости — вони були, як сарни на горах.

9 Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,

10 четвертий — Мішманна, п’ятий — Їрмея,

11 шостий — Аттай, сьомий — Еліїл,

12 восьмий — Йоханан, дев’ятий — Елзавад,

13 десятий — Єремія, одинадцятий — Махбанай.

14 Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий — один на сотню, а великий — на тисячу.

15 Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.

16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.

17 А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: „Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!“

18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: „Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!“І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.

19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“

20 Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — голови Манасіїних тисячок.

21 І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі — хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.

22 Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.

23 А оце число головних озброєних військових відділів, — вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:

24 Юдиних синів, що носили великого щита та списа, — шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.

25 З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу — сім тисяч і сто.

26 З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень.

27 І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.

28 І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, — зверхників двадцять і два.

29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.

30 А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.

31 А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.

32 А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.

33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, — п’ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.

34 А з Нефталиму — тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом — тридцять і сім тисяч.

35 А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку — двадцять і вісім тисяч і шість сотень.

36 А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, — сорок тисяч.

37 А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою — сто й двадцять тисяч.

38 Усі ці люди — військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.

39 І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.

40 А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.

41