1 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
2 А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.
3 І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.
4 А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.
5 І він наказав їм, говорячи: „Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.
6 А третина буде в брамі Сур, а третина — у брамі за бігунами, — і будете виконувати сторожу дому на зміну.
7 А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.
8 І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його“.
9 І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.
10 І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.
11 І поставали бігуни, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
12 А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: „Нехай живе цар!“
13 І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.
14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: „Зрада, зрада!“
15 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: „Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем!“Бо священик сказав: „Нехай вона не буде забита в Господньому домі!“
16 І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.
17 І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
18 І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й прозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.
19 І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.
20 І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.
21