1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п’ятого дня місяця сидів я в своєму домі, а Юдині старші сиділи передо мною, — то впала там на мене рука Господа Бога.
2 І побачив я, аж ось подоба, на вигляд чоловіка: від виду стегон його й дололу — огонь, а від стегон його й догори — на вигляд сяйва, ніби палаюча мідь.
3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де місце перебування ідола, що викликує заздрість.
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!
5 І сказав Він до мене: „Сину людський, зведи очі свої в напрямі на північ!“І звів я очі свої в напрямі на північ, аж ось з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздрости при вході.
6 І сказав Він до мене: „Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти“.
7 І привів мене до входу подвір’я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні!
8 І сказав Він мені: „Сину людський, прокопай дірку в стіні!“І прокопав я в стіні, — аж ось вхід!
9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!“
10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом.
11 А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.
12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“.
13 І сказав Він до мене: „Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять“.
14 І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, — аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.
15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!“
16 І Він запровадив мене до внутрішнього подвір’я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п’яти чоловіка: спини їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.
17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину людський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.
18 Тому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!“