1 І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке:
2 „Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, — виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки!
3 Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, — і тебе Своїм неводом витягну!
4 І викину зразу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі.
5 І дам твоє м’ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню.
6 І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою її кров’ю твоєю, тобою наповняться річища.
7 А коли Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце — хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла.
8 Всі світила, що світять на небі, — позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!
9 І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав.
10 І остовпіють численні народи з-за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого.
11 Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прийде на тебе!
12 Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. Усі вони — насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюдство його буде вигублене.
13 І вигублю ввесь його скот при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не буде вже їх каламутити.
14 Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог.
15 Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб’ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я — то Господь!
16 Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть жалобно співати її, говорить Господь Бог“.
17 І сталося за дванадцятого року, п’ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
18 „Сину людський, — жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу!
19 Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями!
20 Попадють серед пробитих мечем, — меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи.
21 Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем:
22 Там Ашшур і всі збори його, навколо нього — гроби його, всі побиті вони, від меча всі попадали,
23 що були його гроби найглибше в могилі, і був його полк біля гробу його, — всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих.
24 Там Елам та ввесь натовп його коло гробу його, — всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу.
25 Дали йому ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений він.
26 Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих.
27 І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина — на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих,
28 а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем.
29 Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, — вони ляжуть з необрізанцями та з тими, хто сходить в могилу
30 Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої, міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу.
31 Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його військо, говорить Господь Бог!
32 Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог“!