1 Слово Господнє, що було пророкові Єремії про народи.
2 На Єгипет. На військо фараона Нехо, єгипетського царя, що був над річкою Ефратом у Каркеміші, якого побив Навуходоносор, вавилонський цар, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного:
3 „Приготуйте щитка та щита, і приступіть до війни!
4 Запрягайте но коні й сідайте, верхівці, і поставайте в шоломах! Вичистіть ратища та зодягніться в кольчуги!
5 Що то бачу: вони полякались й назад відступають? А лицарі їхні подолані та втікають і не оглядаються. Страхіття навколо, говорить Господь!
6 Швидкий не втече, і не врятується лицар, — на півночі, при річці Ефраті спіткнуться вони та й попадають!
7 Хто то такий підіймається, мов та Ріка, як річки, його води хвилюються?
8 Єгипет, немов та Ріка, підіймається він, — мов річки, його води хвилюються, — і каже: Підіймуся, покрию я землю, і вигублю місто й мешканців його!
9 Сідайте на коні й шалійте, колесниці! І хай лицарі вийдуть, Куш та Пут, що хапають щита, та людійці, що хапають, натягують лука!
10 А день цей — Господа, Бога Саваота, день помсти, щоб помститися над ворогами Своїми, і меч буде жерти — й насититься, і досить нап’ється їхньої крови, бо це буде жертва для Господа, Бога Саваота, в північному краї при річці Ефраті!
11 Піди до Ґілеаду, й бальзаму візьми, дівчино, дочко Єгипту! Надармо вживаєш ти ліків багато, — своїх ран не загоїш!
12 Почули народи про ганьбу твою, а крику твого стала повна земля, бо спіткнулися лицар об лицаря, разом упали обоє вони!“
13 Слово, що говорив Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб побити єгипетську землю:
14 „Розкажіте в Єгипті, і розголосіте в Міґдолі, і розголосіте в Нофі й Тахпанхесі! Скажіть: стань, і собі приготуйся, бо меч пожирає круг тебе!
15 Чому твої лицарі впали? Не втрималися, бо пхнув їх Господь!
16 Стало багато таких, що спіткнулися, навіть падають один на одного й говорять: Уставай, і до свого народу вернімось, і до краю народження нашого, перед згубним мечем!
17 Назвіте ім’я фараону, цареві єгипетському: Загибіль, — пропустив він усталений час!
18 Як живий Я, — каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення, — він прийде, немов би Фавор у горах, й як при морі Кармел!
19 Приготуй необхідне собі на мандрівки, мешканко, о дочко Єгипту, бо стане спустошенням Ноф, і він спалений буде, — і в ньому не буде мешканця!
20 Єгипет — теля гарноусте, та летить он із півночі ґедзь!
21 Серед нього й його наймити, мов телята вгодовані, та й вони повернулись назад, повтікали разом, не спинились, бо день їхнього нещастя прийшов ось на них, час навіщення їх.
22 Розлягається голос його, як гадюче сичання, бо йдуть вони з військом, і прийдуть до нього з сокирами, мов дроворуби.
23 Вони ліс його витнуть, — говорить Господь, — хоч він непрохідний, бо стануть вони більш численні, як та сарана, — і не буде числа їм.
24 Засоромлена буде єгипетська донька, — буде видана в руку народу північного.
25 Говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю Амона із Но, і фараона, і Єгипет, і богів його, і царів його, і фараона, і тих, що на нього надіються.
26 І дам їх у руку всіх тих, хто шукає їхню душу, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку рабів його, а потому він буде заселений, як за днів давніх, говорить Господь!
27 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе здалека, і насіння твоє — з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив!
28 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Господь, — бо Я з тобою, бо зроблю Я кінець всім народам, куди тебе вигнав, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, і тебе непокараним не полишу!“