1 Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту — насильникові!
2 Не слухається воно голосу, не приймає картання, не складає надії на Господа, до Бога свого не зближається.
3 Його зверхники посеред нього — то леви ревучі, його судді — вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.
4 Пророки його — чванькуваті, зрадливі, його священики зневажають святиню, ламають Закона.
5 Серед нього Господь справедливий, — Він кривди не чинить, щоранку дає Своє право на соняшне світло, не бракне його, але кривдник не відає сорому.
6 Народи Я вигубив, попустошені їхні заборола, Я вулиці їхні зруйнував, — і нема перехожого, їхні міста поруйновані, так що немає й людини, немає й мешканця!
7 Я йому говорив: „Тільки будеш боятись Мене, тільки приймеш картання“, — і не витяте буде мешкання його, усе, що про нього Я постановив, та вони ревно псули всі чини свої!
8 Тому то чекайте Мене, — промовляє Господь, — на той день, коли встану, як свідок, бо право Моє — позбирати народи, згромадити царства, щоб вилити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх заздрощів буде поглинута ціла земля!
9 Бо тоді уста чисті народам Я дам, щоб усі вони кликали Ймення Господнє, щоб раменом одним послужити Йому.
10 З другого боку річок Етіопії Моїх поклонників, Моїх розпорошених дарунком Мені принесуть.
11 Того дня ти не будеш соромитись всіма своїми ділами, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відкину з твоєї середини тих, хто радіє твоєю пишнотою, і ти високо більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.
12 І серед тебе зоставлю убогий й нужденний народ, і будуть шукати пристановища в Іменні Господнім вони.
13 Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не будуть казати неправди, і облудний язик в їхніх устах не знайдеться, бо пастися будуть вони та вилежуватись, і не буде такого, хто б їх настрашив.
14 Співай, дочко Сіону! Втішайся, Ізраїлю! Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму!
15 Відкинув Господь твої присуди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, царь Ізраїлів, — уже ти не будеш боятися зла!
16 Того дня буде сказане Єрусалимові: „Не бійся!“Сіонові: „Нехай не опустяться руки твої!“
17 Господь, Бог твій, серед тебе, — Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!
18 Тих, що сумують за святами, Я позбираю, — від тебе вони, тягарем над ними був сором.
19 Ось Я вчиню зо всіма мучителями твоїми кінець того часу, і спасу кульгаве, і позбираю розігнане, і зроблю їх хвалою та йменням у цілому Краї їхнього сорому.
20 Того часу спроваджу Я вас, і того часу Я вас позбираю, бо на ймення й на славу віддам вас поміж усіх народів землі, коли долю верну вам на ваших очах, промовляє Господь“.
21