1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
2 І спитали Його учні Його, говорячи: „Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?“
3 Ісус відповів: „Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з’явились на ньому.
4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жоден нічого не зможе виконувати.
5 Доки Я в світі, — Я Світло для світу“.
6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
7 і до нього промовив: „Піди, умийся в ставку Сілоам“(визначає це „Посланий“). Тож пішов той і вмився, — і вернувся видющим.
8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: „Чи ж не той це, що сидів та просив?“
9 Говорили одні, що це він, а інші казали: „Ні, — подібний до нього“. А він відказав: „Це я!“
10 І питали його: „Як же очі відкрились тобі?“
11 А той оповідав: „Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: „Піди в Сілоам та й умийся“. Я ж пішов та й умився, — і став бачити“.
12 І сказали до нього: „Де Він?“Відказує той: „Я не знаю“.
13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.
14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.
15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: „Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, — та й бачу“.
16 Тоді деякі з фарисеїв казали: „Не від Бога Оцей Чоловік, — бо суботи не держить“. А інші казали: „Як же чуда такі може грішна людина чинити?“І незгода між ними була.
17 Тому знову говорять сліпому: „Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі?“А той відказав: „Він Пророк!“
18 Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.
19 І запитали їх, кажучи: „Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?“
20 А батьки його відповіли та сказали: „Ми знаєм, що цей — то наш син, і що він народився сліпим.
21 Але як тепер бачить, — не знаємо, або хто йому очі відкрив, — ми не відаємо. Поспитайте його, — він дорослий, хай сам скаже про себе“.
22 Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, — як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.
23 Ось тому говорили батьки його: „Він дорослий, — його поспитайте“.
24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: „Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік“.
25 Але він відповів: „Чи Він грішний — не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!“
26 І спитали його: „Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?“
27 Відповів він до них: „Я вже вам говорив, — та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?“
28 А вони його вилаяли та й сказали: „То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.
29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, — звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо“.
30 Відповів чоловік і сказав їм: „То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, — а Він мені очі відкрив!
31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, — того слухає Він.
32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.
33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити“.
34 Вони відповіли та й сказали йому: „Ти ввесь у гріхах народився, — і чи тобі нас учити?“І геть його вигнали.
35 Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: „Чи віруєш ти в Сина Божого?“
36 Відповів той, говорячи: „Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?“
37 Промовив до нього Ісус: „І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою — то Він!“
38 А він відказав: „Я вірую, Господи!“І вклонився Йому.
39 І промовив Ісус: „На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі“.
40 І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: „Чи ж і ми невидющі?“
41 Відказав їм Ісус: „Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: „Бачимо“, — то й ваш гріх зостається при вас!