1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру.
2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
3 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
4 Він пошле з небес — і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою
5 на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стріли, а їхній язик — гострий меч.
6 Піднесися ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею!
7 Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, — і попадали в неї самі! Села.
8 Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, — я буду співати та славити Тебе!
9 Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, — я буду будити досвітню зорю!
10 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,
11 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар!
12 Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею!
13