Псалми — Розділ 54 (Огієнко з паралельними місцями)

← Розділ 53
📖 Псалми — Розділ 54 із 151
Розділ 55 →

1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом.

2 Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!

📖 Паралельні місця (5): Псалми 5:1 · Псалми 13:3 · Псалми 55:1 · Псалми 130:2 · Псалми 143:7

3 Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у смутку своїм і стогну, —

4 від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують.

5 Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,

6 страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула.

7 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“

8 Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.

9 Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею.

🕊️ Святоотцівське свідчення («Добротолюбіє»):
Про монашество у Євагрія-монаха, що нав…

10 Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,—

🕊️ Святоотцівське свідчення («Добротолюбіє»):
Про монашество у Євагрія-монаха, що нав…

11 вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,

12 нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,

13 бож не ворог злорічить на мене, — це я переніс би, — і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього, —

14 але ти, — чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,

15 з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу.

16 Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, — бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!

17 Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:

18 увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, — і Він вислухає мого голосу!

19 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!

20 Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться, —

21 ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,

22 його уста гладенькі, як масло, — та сварка у серці його, від оливи м’якіші слова його, та вони — як мечі ті оголені!

23 Свого тягара поклади ти на Господа, — і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!

24 А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, — бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *