3 Соборне Івана — Розділ 1 (Огієнко з паралельними місцями)

1 Старець — улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.

2 Улюблений, — я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.

3 Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.

4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.

5 Улюблений, — вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців, —

6 вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,

7 бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.

8 Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.

9 Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.

10 Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, — а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.

11 Улюблений, — не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.

12 Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.

13 Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,

14 але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст.

15 Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.