1 Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, — і невинні вони?
6 А Я вам кажу, що тут Більший, як храм!
7 Коли б знали ви, що то є: „Милости хочу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
8 Бо Син Людський Господь і суботі“!
9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годиться в суботу?“
11 А Він їм сказав: „Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу“!
13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — як би Його погубити?
15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
16 А Він наказав їм суворо Його не виявляти,
17 щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, — і Він суд проголосить поганам.
19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20 Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги.
21 І погани надіятись будуть на Ймення Його“!
22 Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, — і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити.
23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів“.
25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.
26 І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?
27 І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями.
28 А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.
29 Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв’яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.
30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.
31 Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!
32 І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!
33 Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!
34 Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.
36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений“.
38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити ознаку від Тебе“.
39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.
40 Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.
41 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!
42 Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, — і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
43 А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.
44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого, звідки вийшов“. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.
45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше… Так буде й лукавому родові цьому!“
46 Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47 І сказав хтось Йому: „Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають“.
48 А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: „Хто мати Моя? І хто браття Мої?“
49 І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“