1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке то каміння та що за будівлі!“
2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має?“
5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
6 Бо багато-хто прийдуть в Ім’я Моє, кажучи: „Це Я“. І зведуть багатьох.
7 І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, — не лякайтесь, бо статись належить тому “. Та це ще не кінець.
8 „Бо повстане народ на народ, і царство на царство“, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних.
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм.
10 Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана.
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, — а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
12 І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
13 І за Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!
14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спустошення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого.
16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні!
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
19 Будуть бо ті дні такою „скорботою, що її не було з первопочину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
20 І коли б Господь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні.
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
22 Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних.
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед.
24 Але за тих днів, по скорботі отій, „сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла.
25 і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться.
26 І побачать тоді „Сина Людського, що йтиме на хмарах“із великою потугою й славою.
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних „від вітрів чотирьох, від краю землі до крайнеба“.
28 Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
30 Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться!
31 Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!
32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи на небі, ні Син, — тільки Отець.
33 Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
34 Як той чоловік, що від’їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати.
35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком.
36 Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано.
37 А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!“