1 Послухайте слова цього, що я ним голосіння підношу за вас, о доме Ізраїлів!
2 Упала, і більше не встане та діва Ізраїлева! Вона кинена на свою землю, — немає, хто звів би її!
3 Бо так Господь Бог промовляє: Місто, що виходило тисячею, позоставить лиш сотню, а те, що виходило сотнею, позоставить десятку для дому Ізраїля.
4 Бо так промовляє Господь до дому Ізраїлевого: Наверніться до Мене її живіть!
5 І не звертайтеся до Бет-Елу, і до Ґілґалу не приходьте, а через Беер-Шеву не переходьте, бо на вигнання Ґілґал конче піде, і марнотою стане Бет-Ел.
6 Наверніться до Господа, і будете жити, щоб Вій не ввійшов, як огонь до Йосипового дому, — і буде він жерти, та не буде кому погасити в Бет-Елі, —
7 вони змінюють суд на полин, і кидають правду на землю.
8 Той, хто Волосожара й Оріона створив, Хто смертну темноту зміняє на ранок, а день затемняє на ніч, хто прикликує воду морську й виливає її на поверхню землі, — Господь Ймення Йому!
9 Він наводить погибіль на сильного, — і прийде погибіль твердині!
10 Вони ненавидять того, хто у брамі картає, і обриджують тим, хто говорить правдиве.
11 Тому, що нужденного топчете ви, і дарунки збіжеві берете від нього, що ви набудували будинків із каменя тесаного, то сидіти не будете в них; понасаджували винограду улюбленого, та не будете пити із нього вина!
12 Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі.
13 Тому то розуміний мовчить цього часу, бо це час лихий.
14 Шукайте добра, а не зла, щоб вам жити, і буде із вами Господь, Бог Саваот, так, як кажете ви.
15 Ненавидьте зло й покохайте добро, і правосуддя поставте у брамі, — може змилується Господь, Бог Саваот над решткою Йосипа.
16 Тому так промовляє Господь, Бог Саваот, Вседержитель: На майданах усіх голосіння, на всіх вулицях крики: ой, ой! І покличуть хліборобів на жалобу, і голосільніщь, що вміють плачливі пісні,
17 і стане ридання по всіх виноградниках, бо Я перейду серед тебе, говорить Господь!
18 Горе тим, що жадають Господнього дня, — нащо це вам день Господній? Він не світло, а темрява!
19 Це так, коли хто утікає від лева, — і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, — аж гадюка кусає його…
20 Чи ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?
21 Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів.
22 І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх, а на мирні жертви ваші із ситих баранів — не погляну.
23 Усунь же від Мене пісень своїх гук, і не почую Я рокоту гусел твоїх,
24 і хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість — як сильний потік!
25 Чи ж жертви та хлібні приноси за тих сорок літ на пустині Мені ви приносили, доме Ізраїлів?
26 Ви ж носили Саккута, свойого царя, та Кевана, свої виображення, зорю ваших богів, що собі поробили.
27 Тому Я вас вижену геть за Дамаск, говорить Господь, що Бог Саваот Йому Ймення!