1 Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: „Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих….
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жмені Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв’язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке Ймення Його, і яке Ймення Сина Його, коли знаєш?
5 Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру:
8 віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,
9 щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Господь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім’я мого Бога.
10 Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,
12 покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,
13 покоління, — які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!
15 Дві дочки в кровожерця: „Дай, дай!“Оці три не наситяться, чотири не скажуть „досить”:
16 шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже „досить“огонь!
17 Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, — нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!
18 Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!..
20 Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: „Не вчинила я злого!“
21 Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
22 під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!..
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:
25 мурашки, — не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;
26 борсуки, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 немає царя в сарани, — але вся вона в строї бойовім виходить;
28 павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!
29 Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:
30 лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,
31 осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!
32 Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, — то руку на уста!
33 Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
34
35