1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.
2 Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: „Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!“
3 Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.
4 Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
5 І, нахилившися, бачить — лежить полотно… Але він не ввійшов.
6 Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і полотно оглядає, що лежало,
7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці.
8 Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, — і ввірував.
9 Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.
10 І учні вернулися знову до себе.
11 А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.
12 І бачить два Анголи, що в білім сиділи, — один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло.
13 І говорять до неї вони: „Чого плачеш ти, жінко?“Та відказує їм: „Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали.
14 І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус.
15 Промовляє до неї Ісус: „Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш?“Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: „Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, — і Його я візьму!“
16 Ісус мовить до неї: „Маріє!“А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: „Раббуні!“цебто: „Учителю мій!“
17 Говорить до неї Ісус: „Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!“
18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав.
19 Того ж дня — дня першого в тижні, — коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, — бо боялись юдеїв, — з’явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: „Мир вам!“
20 І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.
21 Тоді знову сказав їм Ісус: „Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!“
22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: „Прийміть Духа Святого!
23 Кому гріхи простите, — простяться їм, а кому затримаєте, — то затримаються!“
24 А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.
25 Інші ж учні сказали йому: „Ми бачили Господа!“А він відказав їм: „Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, — не ввірую!“
26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: „Мир вам!“
27 Потім каже Хомі: „Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!“
28 А Хома відповів і сказав Йому: „Господь мій і Бог мій!“
29 Промовляє до нього Ісус: „Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!“
30 Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.
Іноків Каліста та Ігнатія Ксантопулів: … · й богоносного отця нашого Петра Дамаски…
31 Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я Його!