1 І сказали йому мужі Єфремові: „Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном?“І вони сильно сперечалися з ним.
2 І сказав він до них: „Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?
3 У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, — Орева та Зеева, — і що міг я зробити, як ви?“Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.
4 І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.
5 І сказав він до людей Суккоту: „Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими“.
6 І сказали суккотські князі: „Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?“
7 І сказав Гедеон: „Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!“
8 І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пеиуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.
9 І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: „Коли я вертатимусь у мирі, — розіб’ю оцю вежу“.
10 А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п’ятнадцяти тисяч, — усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих, що впали, — було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.
11 А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.
12 І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.
13 І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.
14 І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, — сімдесят і сім чоловіка.
15 І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: „Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?“
16 І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.
17 А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.
18 І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: „Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі?“А ті сказали: „Як ти, так вони — одне, мають вигляд царських синів“.
19 А він сказав: „То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, — коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!“
20 І сказав він до Єтера, свого первенця: „Устань, — забий їх!“Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, — бо він був ще малий.
21 І сказав Зевах та Цалмунна: „Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його“. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.
22 І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: „Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна“.
23 І сказав до них Гедеон: „Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, — Господь пануватиме над вами“.
24 І сказав до них Гедеон: „Попрошу від вас прохання, — і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі“, — бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.
25 І сказали вони: „Дати — дамо“. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.
26 І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.
27 А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.
28 І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.
29 І пішов Єруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.
30 А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.
31 А наложниця його, що в Сихемі, — породила йому сина й вона, а він назвав ім’я йому: Авімелех.
32 І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.
33 І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.
34 І Ізраїлеві сини не пам’ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.
35 І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.