1 А оце благословення, яким поблагословив Ізраїлевих синів Мойсей, чоловік Божий, перед своєю смертю,
2 та й сказав: „Господь від Сінаю прибув, і зійшов від Сеїру до них, появився у світлі з Парану гори, і прийшов із Меріви Кадешу. По правиці Його — огонь Закону для них.
3 Теж народи Він любить. Всі святії його — у руці Твоїй, і вони припадають до ніг Твоїх, слухають мови Твоєї.
4 Дав Мойсей нам Закона, спадщину зборові Якова.
5 І був Він царем в Єшуруні, як народнії голови разом збирались, племена Ізраїлеві.
6 Рувим хай живе, і нехай не помре, і число люду його нехай буде велике“.
7 А це про Юду. І він сказав: „Почуй, Господи, голосу Юди, і до народу його Ти впровадиш його. Йому воюватимуть руки його, а Ти будеш поміч йому на його ворогів“.
8 А про Левія сказав: „Твій туммім і твій урім — для чоловіка святого Твого, що його Ти був випробував у Массі, що суперечку з ним мав над водою Меріви,
9 що каже про батька свого та про матір свою: „Не бачив тебе“, що братів своїх не пізнає, і не знає синів своїх, — бо додержують слова Твого, і вони заповіту Твого стережуть.
10 Навчають вони про права Твої Якова, а про Закона Твойого — Ізраїля, приносять кадило Тобі та на жертівник Твій цілопалення.
11 Поблагослови його силу, о Господи, а чин його рук уподобай Собі. Поламай стегна тим, що стають проти нього, та ненависть мають на нього, — щоб більш не повстали вони!“
12 Про Веніямина сказав: „Він Господній улюбленець, перебуває безпечно при Ньому, а Він окриває його цілий день і в раменах Його спочиває“.
13 А про Йосипа він сказав: „Благословенний від Господа край Його дарами з неба, з роси та з безодні, що долі лежить,
14 із дару врожаїв від сонця, і з дару рослини від місяців,
15 із верхів’я гір сходу, і з дару відвічних пагірків,
16 із дару землі та її повноти. А милість Того, що в терновім кущі пробував, нехай прийде на голову Йосипа та на тім’я вирізненого між братами своїми.
17 Величність його — як вола його перворідного, а роги його — роги буйвола, — ними буде колоти народи всі разом, аж до кінців землі, а вони — міріяди Єфремові, а вони — Манасіїні тисячі“.
18 А про Завулона сказав: „Радій, Завулоне, як будеш виходити, і ти, Іссахаре, у наметах своїх!
19 Вони кличуть народи на гори, приносять там праведні жертви, бо будуть вони споживати достаток морський та скарби, зариті в піску“.
20 А про Ґада сказав: „Благословенний, хто Ґада розширює! Він ліг, як левиця, і жере рам’я й череп.
21 Забезпечив він частку для себе, бо там частка прихована від Праводавця, і прийшов із головами народу, виконав правду Господню і Його постанови з Ізраїлем“.
22 А на Дана сказав: „Дан левів левчук, що з Башану вискакує“.
23 А на Нефталима сказав: „Нефталим ситий милістю, і повен Господнього благословення, — захід та південь посядь!“
24 А про Асира сказав: „Асир благословенний найбільше з синів, уподобаний серед братів своїх, і в оливу вмочає він ногу свою.
25 Залізо та мідь — то запора твоя, а сила твоя — як усі твої дні.
26 Немає такого, як Бог, Єшуруне, що їде по небу на поміч тобі, а Своєю величністю їде на хмарах.
27 Покрова твоя — Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, і сказав: Повинищуй його!
28 І перебуває Ізраїль безпечно, самотно, він Яковове джерело в краї збіжжя й вина, а небо його сипле краплями росу.
29 Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности. І будуть твої вороги при тобі упокорюватись, а ти по висотах їх будеш ступати“.