1 Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!
2 Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!
3 Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.
4 Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров’ю, — стане все це пожежею, за їжу огню!
5 Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.
6 Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, — ревність Господа Саваота це зробить!
й богоносного отця нашого Петра Дамаски… · Того самого преподобного отця нашого Пе…
7 Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,
8 і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:
9 „Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, — та замінимо їх кедрами!“
10 Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:
11 Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
12 Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота.
13 Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.
14 Старий та поважаний — це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.
15 І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.
16 Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
17 Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму.
18 Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!
19 І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:
20 Манасія — Єфрема, а Єфрем — Манасію, разом обоє на Юду. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
21