1 А Ізраїлеві сини ще більше чинили зло в Господніх очах, а Егуд умер.
2 І передав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А зверхником його війська був Сісера, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.
3 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев’ятсот залізних колесниць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.
4 А Девора пророчиця, жінка Лаппідота, — вона судила Ізраїля того часу.
5 І сиділа вона під Девориною Пальмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.
6 І вона послала й покликала Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефталимового. І сказала до нього: „Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зійдеш на гору Фавор, і візьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефталимових та з синів Завулонових.
7 А я приведу до тебе, до Кішонської долини, Сісеру, начальника Явінового війська, і колесниці його, і натовп його, та й дам його в твою руку“.
8 І сказав до неї Барак: „Якщо ти підеш зо мною, то піду, а якщо не підеш зо мною, — не піду“.
9 А вона відказала: „Піти — піду з тобою, тільки не буде твоя слава на тій дорозі, якою ти підеш, бо в руку жінки Господь передасть Сісеру“. І встала Девора, і пішла з Бараком до Кедешу.
10 І скликав Барак Завулона та Нефталима до Кедешу, і пішло за ним десять тисяч чоловіка. І пішла з ним Девора.
11 А кенеянин Хевер відділився від Каїна, з Ховавових синів, Мойсеєвого тестя, і розклав намета свого аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.
12 І донесли Сісері, що Барак, син Авіноамів, зійшов на гору Фавор.
13 І скликав Сісера всі свої колесниці, дев’ятсот залізних колесниць, та ввесь народ, що з ним, з Харошет-Ґаґґоїму до кішонської долини.
14 І сказала Девора до Барака: „Уставай, бо це той день, коли Господь дав Сісеру в твою руку. Ось Господь вийшов перед тобою“. І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловіка.
15 I Господь привів у замішання Сісеру, і всі колесниці та ввесь той табір вістрям меча перед Бараком. І зійшов Сісера з колесниці, і побіг пішки.
16 А Барак гнався за колесницями та за табором аж до Харошет-Ґаґґоїму. І впав увесь табір Сісерин від вістря меча, — не позосталось ані одного.
17 А Сісера втік пішки до намету Яїли, жінки кенеянина Хевера, бо був мир між Явіном, царем Гацору, та між домом кенеянина Хевера.
18 І вийшла Яїл навпроти Сісери, і сказала до нього: „Зайди, пане мій, зайди до мене, — не бійся!“І він зайшов до неї до намету, і вона накрила його килимом.
19 І сказав він до неї: „Напій мене трохи водою, бо я спрагнений“. І відкрила вона молочного бурдюка, і напоїла його, та й накрила його.
20 І сказав він до неї: „Стань при вході намету. І якщо хто ввійде й запитає тебе та скаже: Чи є тут хто? то ти відповіси: Нема“.
21 І взяла Яїл, жінка Хеверова, наметового кілка, і взяла в свою руку молотка, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка в його скроню, аж у землю. А він спав, змучений, — і він помер.
22 А ось Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: „Іди, і я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш“. І ввійшов він до неї, а ось Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!
23 Так приборкав Бог того дня Явіна, царя ханаанського, перед Ізраїлевими синами.
24 А рука Ізраїлевих синів була все тяжча над Явіном, царем ханаанським, аж поки вони вигубили Явіна, царя ханаанського.