1 А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.
2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: „Жертівнику, жертівнику, — так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім’я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.
3 І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!“
4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: „Схопіть його!“І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе.
5 А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім…
6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: „Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене!“І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим…
7 І сказав цар до Божого чоловіка: „Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!“
8 А чоловік Божий сказав до царя: „Якщо ти даси мені пів дому свого, — не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!..
9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!“
10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.
11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, — і оповіли їх своєму батькові.
12 I промовив до них їхній батько: „Де ж та дорога, якою він пішов?“А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
13 І сказав він до синів своїх: „Осідлайте мені осла!“І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: „Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?“А той відказав: „Я“.
15 І сказав він до нього: „Іди зо мною до дому та з’їж хліба!“
16 А той відказав: „Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
17 Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!“
18 А той відказав йому: „І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п’є воду“. Він же говорив йому неправду!
19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду.
20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.
21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: „Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не ввійде твій, труп до гробу батьків твоїх!“
23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.
24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі.
25 Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.
26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: „Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому“.
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: „Осідлайте мені осла!“І осідлали.
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з’їв той лев трупа й не роздер осла.
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: „Ой, брате мій!“
31 І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: „Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійских.“
33 По цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.